Умови «поворотності» боргу за розпискою роз’яснив ВСУ

Аналіз постанови ВСУ у справі № 524/4946/16-ц від 08.07.2019, що відповідає на запитання, що має бути зафіксовано у борговій розписці, щоб повернення боргу не стояло під питанням. Професійна юридична консультація – усім, хто займає та позичає!

Боргова ситуація спочатку

До суду звернувся громадянин із позовом про стягнення боргу за розпискою — майже півмільйона гривень, які він позичив знайомому на 1 місяць, а той його не повернув.

Суд першої інстанції (апеляція також) у задоволенні позову відмовив, мотивуючи рішення відсутністю у розписці зобов’язання про повернення коштів.

Позивач оскаржив відмову судів у ВСУ, посилаючись на факт неналежного дослідження розписки та на факт не заяви відповідачем клопотання про проведення експертизи з метою ідентифікації підпису.

Крім того, позивач просив ВСУ не брати до уваги факт перебування боржника на обліку в наркодиспансері, оскільки, на його думку, це не звільняє останнього від обов’язку повернути борг.

ВСУ вивчив матеріали справи. Факт написання розписки про те, що відповідач отримав від позивача гроші в борг на місяць, було встановлено, але у задоволенні касаційної скарги було відмовлено, оскільки…

«Юридичний аналіз розписки показав, що з її змісту неможливо встановити, чи відповідач від позивача отримував гроші саме в борг, оскільки в ній не прописано обов’язок повернути позику. Також ВСУ взяв до уваги слова відповідача про те, що грошей за фактом він не отримував, а розписку написав для врегулювання питання відчуження ним квартири на користь позивача».

Рішення судів залишилися чинними!

Боржникам і кредиторам ВСУ дала цінну пораду, як правильно складати розписку, щоб стягнення боргу за нею не було проблемою.

•  Загалом, за договором позики кредитор передає у власність позичальнику гроші, які останній зобов’язується повернути.
•  Договір набуває статусу «укладено» в момент передачі грошей (ст. 1046 ЦКУ).
•  Розписка підтверджує факт укладання угоди, що засвідчує передачу грошей (ст. 1047 ЦКУ).
•  З цього випливає, що письмова форма договору підтверджує не лише факт його укладання, а й факт передачі грошей.
•  Угода — дія, спрямована на придбання, зміну чи припинення цивільних прав/обов’язків, може бути одно-, дво- чи багатосторонньою (ст. 202 ЦКУ).
•  Письмова угода — угода, зафіксована документально та підписана сторонами або однією з них (ч. 1 та 2 ст. 207 ЦКУ).
•  Договір позики — одностороння угода, оскільки за нею позикодавець набуває лише права, а позичальник лише обов’язки.
•  Розписка за своєю суттю — документ, що надається боржником кредитору за договором позики, фіксуючи факт його укладання, умови та дату отримання коштів у позику.
•  Обов’язок повернути позику за будь-яким борговим документом у строки та в порядку, зафіксовані у цьому документі, встановлений законом (ч. 1 ст. 1049 ЦКУ).

Суди, виходячи з наявності вищезгаданих підстав, встановлюють наявність між сторонами спору правовідносин за договором позики, визначаючи дійсність та «справжність» документа — доказової підстави для укладення домовленості.