28.07.2020
5507
Затримали вихідну допомогу? Сплатіть штраф!
Перше, про що думає кожен громадянин, який залишає старе місце роботи, скільки грошей йому впаде на карту в якості вихідної допомоги. Природно, хоче побільше і це нормально!
Роботодавець, який підписує наказ про звільнення, думає про те, як би заплатити менше! І його теж можна зрозуміти!
Але, думка обох сторін трудових правовідносин не має абсолютно ніякого значення, оскільки є закон, що встановлює строки, суми і порядок виплати!
Якщо ж у сторін виникають неврегульовані законом розбіжності щодо того, скільки і за що зобов’язаний заплатити роботодавець співробітнику, який звільняється, проблема стає «стягненням заробітної плати через суд».
Ближче до справи!
«ВП-ВСУ розглянула суперечку (справа №810/451/17) про затримку (невиплату, компенсацію) вихідної допомоги і оприлюднила висновок про те, що прийняття судового рішення про стягнення передбачених після звільнення виплат, не припиняє обов’язок роботодавця компенсувати працівникові майнові втрати»
Так, справа стосувалася тлумачення ст. 117-й КЗпП України в контексті компенсування втраченого заробітку. Адже якщо підставою для звільнення стало невиконання роботодавцем законодавства про працю, то працівник має право отримати за це порушення його прав компенсацію в розмірі трьох середньомісячних заробітків.
Від самого початку!
До суду з позовом до роботодавця-держпідприємства звернувся громадянин. Він вимагав стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Затримка утворилася через те, що звільнення було оскаржене в суді і його дата фактично змістилася на кілька місяців.
Суд першої інстанції позивачеві відмовив, апеляція теж. Відмова була мотивована посиланням на рішення Євросуду від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України».
Було сказано, що працівник має право претендувати на компенсацію тільки за період затримки до вирішення спору про виплату.
Позивач звернувся до ВСУ!
Справу розглянула Велика палата і «виявила» помилки попередніх інстанцій!
Було зазначено наступне:
- Відшкодування по ст. 117 КЗпП направлено на компенсування працівникові майнових втрат за весь період невиконання, в тому числі і після прийняття судового рішення.
- ЄСПЛ у згаданій справі не вирішив питання щодо необхідності застосування тієї чи іншої норми права і її тлумачення.
ВП-ВСУ чітко і конкретно висловилася щодо того, що підприємства зобов’язані проводити з працівниками повний розрахунок, в тому числі і за періоди часу, коли вирішувалися спірні питання щодо виплат.
