Криптовалюти та інші віртуальні активи вже стали помітною частиною майнових відносин, тому питання їх поділу дедалі частіше виникає у спорах між подружжям. Водночас спеціальне законодавче регулювання ринку віртуальних активів в Україні досі перебуває на етапі формування.
Станом на жовтень 2026 року Закон України «Про віртуальні активи» № 2074-IX, прийнятий ще у 2022 році, не набрав чинності. Водночас законопроєкт № 10225-д щодо врегулювання обороту та оподаткування віртуальних активів був прийнятий Верховною Радою за основу 3 вересня 2025 року та готується до другого читання. Проте відсутність завершеного спеціального регулювання не виключає можливості вирішення спорів щодо криптоактивів на підставі чинних норм цивільного, сімейного та процесуального законодавства.
У Європейському Союзі з 30 грудня 2024 року повною мірою застосовується Регламент (ЄС) 2023/1114 про ринки криптоактивів — MiCA, який встановлює комплексні правила для ринку криптоактивів та постачальників відповідних послуг. В Україні MiCA безпосередньо не застосовується, однак його положення є одним з орієнтирів для подальшої гармонізації українського законодавства з правом ЄС.
Питання про те, чи може віртуальний актив бути об’єктом майнових прав, сьогодні вже не є настільки невизначеним. Стаття 179-1 Цивільного кодексу України відносить віртуальні активи до цифрових речей, які мають майнову цінність. Відповідно, у спорі між подружжям основне питання полягає не стільки у самому статусі криптоактиву, скільки в тому, коли і за які кошти він був придбаний та чи належить до спільної сумісної власності.
Спосіб поділу залежить від особливостей конкретного активу. Bitcoin (BTC), Ether (ETH), USDT та інші взаємозамінні криптоактиви технічно можуть бути розподілені на частини та переведені між різними адресами. Щодо NFT та інших індивідуалізованих цифрових активів спосіб поділу залежатиме від характеристик конкретного токена та пов’язаних із ним прав. У певних випадках актив може бути залишений одному з подружжя з вирішенням питання про компенсацію частки іншого відповідно до правил поділу спільного майна.
Як встановити або довести наявність криптовалюти у другого з подружжя
Для встановлення факту наявності криптоактивів у другого з подружжя необхідно враховувати технічні особливості їх зберігання та обігу. Активи можуть зберігатися на централізованій криптобіржі в межах кастодіального акаунту або безпосередньо контролюватися власником через програмний чи апаратний криптогаманець.
У судовому спорі технічний контроль над активом може підтверджуватися доступом до відповідного акаунту або гаманця, однак для вирішення питання про його правову належність також мають значення дата і джерело придбання, історія транзакцій та інші докази.
Якщо другий з подружжя володіє віртуальними активами, проте приховує це, довести факт їх наявності може бути складно. Одним із доказових орієнтирів може бути наявність апаратного «холодного» гаманця, однак сам пристрій ще не підтверджує склад і вартість активів. Доступ до такого гаманця може здійснюватися за допомогою seed-фрази, яка використовується для відновлення доступу до криптогаманця.
Декларація особи, яка здійснює публічні функції, також може виявити та підтвердити наявність віртуальних активів у другого з подружжя, якщо така особа є суб’єктом декларування.
Крім того, для пошуку та аналізу цифрових слідів можуть залучатися фахівці з blockchain analytics та OSINT, однак отриману таким шляхом інформацію необхідно належним чином оформлювати та оцінювати з точки зору допустимості доказів у цивільному процесі.
Під час судового розгляду сторони можуть просити суд витребувати інформацію від криптобірж про наявність акаунту члена подружжя, залишки активів та історію транзакцій.
Якщо криптобіржа або юридична особа, яка обслуговує відповідний акаунт, знаходиться за кордоном, порядок отримання такої інформації необхідно визначати з урахуванням міжнародних договорів, законодавства відповідної держави та доступних механізмів міжнародної правової допомоги.
З метою збереження спірного майна може постати питання про забезпечення позову, зокрема щодо активів, які знаходяться на криптобіржі. Скріншоти біржового акаунту, електронне листування, банківські перекази на криптоплатформу та інші цифрові матеріали можуть використовуватися для обґрунтування відповідної заяви.
Водночас сам факт їх подання не гарантує застосування забезпечувального заходу. Суд у кожному випадку оцінює достатність доказів, зв’язок обраного заходу з предметом спору та його співмірність.
Як визначити вартість виявлених віртуальних активів
Настає момент, коли суд задовольнив клопотання про забезпечення позову, а позивач отримав ухвалу щодо блокування активів в акаунті другого з подружжя на криптобіржі. Однак виникає наступне питання: як визначити та підтвердити перед судом вартість таких активів, особливо враховуючи високу волатильність окремих криптовалют?
У разі поділу криптовалюти, що є спільним майном, суду необхідно встановити її дійсну вартість для вирішення спору.
В Україні немає єдиного офіційного державного курсу Bitcoin, Ether або інших криптовалют. Вартість криптоактиву може підтверджуватися даними торговельних платформ щодо його ринкової ціни на відповідну дату, історичними котируваннями та, за необхідності, висновком спеціаліста або експерта.
Для зменшення ризику спору щодо ціни важливо чітко зафіксувати джерело котирування, дату та час, на які визначається вартість.
Ситуація зі стейблкоїнами може бути простішою, оскільки їх економічна модель передбачає підтримання прив’язки до певного активу або валюти. Наприклад, USDT орієнтований на підтримання вартості близько одного долара США, однак його фактична ринкова ціна може відхилятися від такої прив’язки.
Вартість інших криптовалют можна визначати за їх ринковим котируванням до долара США, USDT або іншого ліквідного активу на відповідну дату.
Якщо ринкова вартість криптоактиву визначена у доларах США або іншій фіатній валюті, її гривневий еквівалент може бути розрахований за офіційним курсом НБУ відповідної валюти на визначену дату. При цьому Національний банк України не встановлює курс самої криптовалюти.
Як виявляють віртуальні активи у кримінальних провадженнях
Повідомлення про корупційні скандали та арешти криптовалют у кримінальних справах дедалі частіше з’являються у ЗМІ. Це свідчить про те, що віртуальні активи вже є реальним об’єктом пошуку, фіксації та арешту в юридичних процедурах.
Стаття 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає можливість накладення арешту, зокрема, на віртуальні активи за наявності встановлених законом підстав.
Ця норма діє та застосовується на практиці. У Єдиному державному реєстрі судових рішень можна знайти ухвали про накладення арешту на віртуальні активи у межах кримінальних проваджень.
Практичні та технічні підходи до їх виявлення і фіксації можуть бути корисними і в цивільних спорах, однак забезпечення позову та витребування доказів у справі про поділ майна здійснюються вже відповідно до норм ЦПК України.
АРМА ще у 2020 році розробило рекомендації щодо виявлення, розшуку та арешту криптовалютних активів. Цей напрям продовжує розвиватися: у 2026 році в структурі АРМА діє окремий підрозділ, діяльність якого пов’язана з виявленням і розшуком цифрових активів.
Практика кримінальних проваджень у цій частині може бути корисною насамперед з точки зору технічних способів ідентифікації та фіксації криптоактивів.
Судова практика
Судова практика щодо поділу криптоактивів між подружжям в Україні все ще залишається обмеженою. Водночас уже існують справи, які дозволяють оцінити підходи судів до доказування наявності криптовалюти, джерела її придбання та належності одному або обом з подружжя.
Наприклад, у цивільній справі № 953/4882/23 колишнє подружжя звернулося до суду з питанням поділу спільного майна, до якого сторона намагалася включити і кошти, пов’язані з криптовалютою. Наявність відповідного криптоактиву, зокрема, підтверджувалася його декларуванням.
На момент розгляду справи криптовалюта вже була відчужена, тому одна зі сторін вимагала врахувати отримані кошти при поділі майна.
У цій справі суд дійшов висновку, що відповідний криптоактив був придбаний за особисті кошти відповідача, а тому презумпцію спільності майна було спростовано. Харківський апеляційний суд постановою від 12 березня 2024 року залишив відповідні висновки без змін.
Таким чином, сам факт придбання криптоактиву під час шлюбу ще не виключає можливості довести його особистий характер, якщо підтверджено особисте джерело коштів.
Окреме значення має постанова Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 337/4714/20. У цій справі доводи про придбання подружжям Bitcoin не були підтверджені належними доказами: не було надано адреси криптогаманця, технічних та фінансових підтверджень відповідних транзакцій.
Ця справа демонструє, що у спорах щодо криптоактивів одного лише твердження про існування гаманця або передачу доступу до нього недостатньо — необхідна технічна і фінансова доказова база.
Отже, усталеної масової практики щодо поділу криптовалюти між подружжям поки немає, однак українські суди вже формують підходи до доказування наявності криптоактивів, часу та джерела їх придбання.
Загалом спеціальне правове регулювання ринку віртуальних активів в Україні продовжує формуватися. Водночас чинне цивільне, сімейне та процесуальне законодавство вже дозволяє вирішувати спори щодо належності та поділу криптоактивів.
Основні практичні складнощі в таких справах пов’язані насамперед із доказуванням наявності активів, встановленням джерела їх придбання, визначенням вартості та забезпеченням їх збереження на час судового розгляду.
Якщо під час поділу майна у вас виник спір щодо криптовалюти або інших віртуальних активів, звертайтеся до АО «Грандліга». Наші адвокати допоможуть встановити та зафіксувати наявність криптоактивів, проаналізувати джерело їх придбання, сформувати доказову позицію, визначити належний спосіб забезпечення позову та представлятимуть ваші інтереси в суді. Детальніше про допомогу адвоката у сімейних спорах.
