Загальновідомо, що значна частина українського бюджету формується за рахунок податків, які сплачує бізнес, тому держава здійснює постійний контроль за правильністю їх нарахування та сплати. Одним з основних інструментів такого контролю є податкові перевірки.
Результати податкової перевірки оформлюються актом або довідкою. Якщо контролюючий орган встановлює порушення, на підставі матеріалів перевірки може бути прийняте податкове повідомлення-рішення (ППР), яким визначається сума грошового зобов’язання або застосовуються відповідні штрафні санкції.
Податкова вимога має іншу правову природу: вона направляється у разі виникнення податкового боргу, тобто коли узгоджене грошове зобов’язання не було сплачене у встановлений строк.
Податкові перевірки можуть стосуватися правильності нарахування і сплати загальнодержавних та місцевих податків і зборів, дотримання окремих вимог валютного законодавства та інших питань, віднесених до компетенції контролюючих органів. Водночас для окремих видів рішень, зокрема щодо ЄСВ, законодавством передбачені спеціальні правила оскарження.
Платник податків має право не погоджуватися з висновками контролюючого органу та оскаржити податкове повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку.
Таке право передбачене, зокрема, статтею 56 Податкового кодексу України.
Заперечення до акта податкової перевірки
Якщо платник податків не погоджується з висновками перевірки, захист доцільно розпочинати ще до отримання ППР.
За загальним правилом заперечення до акта перевірки, додаткові документи та пояснення можуть бути подані до контролюючого органу, який проводив перевірку, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.
На цьому етапі важливо надати документи та аргументи щодо обставин, які, на думку платника, були неправильно встановлені контролюючим органом, а також за необхідності взяти участь у розгляді матеріалів перевірки.
Подання заперечень до акта може мати значення для подальшого формування ППР та створює додаткову доказову базу у випадку наступного адміністративного або судового спору.
Адміністративний порядок оскарження ППР
Скарга на ППР або інше рішення контролюючого органу подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання рішення, яке оскаржується.
Скарга може подаватися у письмовій або електронній формі, зокрема через Електронний кабінет платника податків.
Якщо строк адміністративного оскарження пропущено, платник податків у передбачений Податковим кодексом строк може подати скаргу разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку та документами, які підтверджують поважність причин пропуску.
Контролюючий орган вищого рівня розглядає скаргу протягом 20 календарних днів, що настають за днем її отримання.
Строк розгляду може бути продовжений до 60 календарних днів, але про таке продовження платник податків повинен бути повідомлений до закінчення первинного 20-денного строку.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою не надіслане платнику протягом 20 календарних днів або протягом належним чином продовженого строку, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків. Так само вона вважається задоволеною, якщо рішення про продовження строку її розгляду не було надіслане до закінчення первинного строку.
Процедура адміністративного оскарження є однорівневою. Рішення, прийняте контролюючим органом вищого рівня за результатами розгляду скарги, завершує адміністративну процедуру, після чого платник податків може продовжити захист своїх прав у суді.
У разі своєчасного адміністративного оскарження визначене контролюючим органом грошове зобов’язання вважається неузгодженим до закінчення процедури адміністративного оскарження.
Тому оскаржувана сума протягом цієї процедури не набуває статусу узгодженого податкового зобов’язання.
Водночас адміністративне оскарження не є обов’язковою передумовою звернення до суду. Платник податків може не подавати адміністративну скаргу та одразу скористатися судовим способом захисту.
Судове оскарження податкового повідомлення-рішення
Порядок судового оскарження рішень контролюючих органів регулюється Податковим кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України.
Платник податків може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування ППР або іншого рішення контролюючого органу, якщо вважає, що таким рішенням порушено його права.
При цьому строк звернення до суду залежить від того, чи використовував платник процедуру адміністративного оскарження.
Якщо процедура адміністративного оскарження не застосовувалася, позов про скасування ППР за загальним правилом подається до адміністративного суду протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Якщо перед зверненням до суду ППР оскаржувалося в адміністративному порядку, застосовується спеціальний строк — один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Застосування місячного строку для звернення до суду після завершення адміністративного оскарження підтверджене Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24).
Тому при отриманні рішення за адміністративною скаргою важливо одразу контролювати строк звернення до суду та не відкладати підготовку позову.
Що відбувається з податковим зобов’язанням під час оскарження
При адміністративному оскарженні платник податків одночасно з поданням скарги до контролюючого органу вищого рівня повинен повідомити контролюючий орган, який прийняв оскаржуване рішення.
Про звернення до суду з позовом щодо оскарження ППР також слід повідомити контролюючий орган.
При цьому саме початок відповідної процедури оскарження, а не факт направлення повідомлення, впливає на статус грошового зобов’язання.
При судовому оскарженні грошове зобов’язання, визначене контролюючим органом, вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Що перевірити перед оскарженням ППР
Ефективність оскарження залежить не лише від правильності розрахунку донарахованої суми.
Перед поданням заперечень, скарги або позову доцільно окремо перевірити:
- законність призначення та проведення податкової перевірки;
- фактичні й правові підстави встановлених контролюючим органом порушень;
- первинні документи, договори, бухгалтерські та інші докази, які не були належним чином враховані під час перевірки;
- правильність розрахунку податків, штрафних санкцій, пені та інших нарахувань;
- дотримання контролюючим органом процедури оформлення матеріалів перевірки та прийняття ППР.
Податкове законодавство передбачає значну кількість процедурних і матеріально-правових вимог, тому для вибору способу захисту необхідно аналізувати не лише саме ППР, а й акт перевірки, первинні документи, розрахунки та процедуру прийняття рішення.
Якщо ви отримали акт податкової перевірки або податкове повідомлення-рішення, АО «Грандліга» може проаналізувати матеріали перевірки та розрахунки контролюючого органу, підготувати заперечення до акта, адміністративну скаргу або позов до суду та представляти ваші інтереси у спорі з податковим органом. Детальніше про допомогу податкового адвоката.
