Ua RuEn
Зателефонувати Залишити заявку

Як виявити активи боржника?

Один із найважливіших аспектів процесу стягнення заборгованості – це виявлення активів боржника. Не завжди цей процес є простим і очевидним, особливо коли мова йде про боржника, який може намагатися приховати своє майно. Тому важливо мати ефективні методи та стратегії для виявлення активів боржника з метою звернення на них стягнення. У цій статті ми розглянемо різні джерела та прийоми, які допоможуть досягти цієї цілі.

Процес пошуку активів боржника доцільно розпочинати з його загального аналізу, передусім встановлення року заснування та видів діяльності останнього, а також визначення кола пов’язаних з боржником осіб. Вказані дані є відкритими в доступі та допомагають сформувати покроковий алгоритм пошукових дій.

Це матиме значення для подальшого визначення напрямку роботи щодо виявлення активів (рухомих та нерухомих), за рахунок яких здійснюється погашення заборгованості.

Найпоширенішим джерелом перевірки нерухомих активів боржника є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Доступ до реєстру має кожна особа, яка має цифровий підпис. Проте, в такому випадку інформація щодо наявних прав власності боржника на нерухоме майно буде відображена виключно на дату формування інформаційної довідки. Тому, у разі, якщо боржник за період від дати виникнення боргу до дати формування запиту в реєстрі вивів таке майно, то воно відповідно не буде відображено в інформаційній довідці.

Слід звернути увагу, що реєстр додатково дозволяє здійснити пошук і за такими критеріями як: за реєстраційним номером або за адресою майна. Завдяки цій опції можливо в будь-який час отримати інформацію про рух майна від боржника до іншого власника, проте для здійснення такого пошуку необхідно знати вказані критерії. Тому доцільно на початку та в процесі співробітництва з боржником в превентивних мірах періодично його моніторити за реєстром речових прав. Оскільки, наявність такої інформації, у випадку відчуження боржником майна після прострочення виконання зобов’язань, може бути підставою для ініціювання позову про визнання угоди про відчуження фраудаторною та відповідно зворотно повернути таке майно боржнику. При цьому відчуження відбувається, як правило, на користь однієї чи кількох пов’язаних з боржником осіб, які у свою чергу вже проводять подальше відчуження третім сторонам. Ознайомитися з суттю та порядком оскарження фраудаторних угод для цілей повернення боргу можливо за цим посиланням.

Якщо виходити з того, що у кредитора немає інформації про нерухоме майно, яким володів боржник за період від дати виникнення боргу до дати отримання інформаційної довідки, то в такому випадку дану інформацію можливо отримати або через нотаріуса або через адвоката, який має пряме підключення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказані особи мають доступ до деталізованої інформації про все майно, яким володів боржник за потрібний період.

Описані вище варіанти отримання інформації відносяться до боржників, які були створені після 01.01.2013 року, оскільки саме з цього часу почав діяти Державний реєстр речових прав. Інформація про майно боржників, що були засновані до 2013 року в реєстрі не буде відображатися, крім випадків, коли боржник не здійснив перенесення такої інформації до нового реєстру зі своєї власної ініціативи або ж під час відчуження нерухомості (права на яку виникли до 2013 року).

Отже, по боржнику, заснованому до 2013 року, слід проаналізувати всі відкриті джерела на предмет виявлення адрес, які такий боржник використовував у господарській діяльності (юридична адреса, адреса для листування, контактна адреса на вебсайті боржника, заявлена матеріально-технічна база боржника у випадку участі останнього в тендерних процедурах тощо). Після встановлення таких адрес, перевірити їх в Державному реєстрі речових прав. У випадку, якщо інформація про такі адреси буде відсутня в реєстрі, то необхідно надіслати до бюро технічних інвентаризацій (за місцезнаходженням виявлених адрес) адвокатські запити, щодо встановлення власників нерухомого майна за такими адресами. Слід враховувати, що місцеві БТІ, які обліковували права власності на нерухомість до запровадження нового реєстру, надають інформацію тільки за критерієм пошуку – “за адресою”. Надання інформації за такими критеріями пошуку як: за найменуванням власника або за кодом власника, неможливо через функціональні причини.

Альтернативними джерелами пошуку інформації щодо незареєстрованого нерухомого майна боржника є інформація з Фонду державного майна щодо можливої передачі боржнику майна в порядку приватизації та інформація від податкових органів щодо повідомлених боржником об’єктів оподаткування в порядку подання форми № 20-ОПП. Отримання інформації здійснюється через адвокатські запити. 

Останнім джерелом для перевірки інформації щодо нерухомого майна боржника, що не міститься в Державному реєстрі речових прав, є інформація з Держгеокадастру. Отримання інформації здійснюється через адвокатські запити. У разі наявності прав на земельні ділянки, Держгеокадастр у своїй відповіді повідомляє кадастрові номери належних боржнику земельних ділянок. За допомогою цих номерів на вебпорталі електронних послуг Держгеокадастру можна сформувати платні витяги за кадастровим номером, та отримати детальну інформацію щодо відповідної земельної ділянки.

Наступним кроком – є перевірка наявності прав на транспортні засоби та прирівняні до них рухомі засоби в таких реєстрах: Реєстр транспортних засобів МВС; Реєстр сільхозтехніки Держпродспоживслужби; Реєстр технологічного транспорту Держпраці та Реєстр технічних засобів для АПК. Отримання інформації здійснюється через адвокатські запити. При цьому відповідь надається за період, який запитується, а не тільки на дату запиту.

Рекомендуємо також перевіряти інформацію щодо рухомих транспортних засобів боржника і в таких реєстрах: Державний судновий реєстр та Реєстр цивільних повітряних суден України. Вказані два реєстри є відкритими і безкоштовними. Хоча реєстри і у вигляді таблиці Excel, які періодично оновлюються, проте можливо здійснити пошук за найменуванням боржника.

Далі, в залежності від виявлених видів економічної діяльності боржника, доцільно перевірити наявність активів боржника в таких реєстрах: Реєстр рибогосподарських водних об’єктів Державного агентство меліорації та рибного господарства України; Реєстр корисних копалин Держнадр; Реєстр підакцизних складів ДПС та реєстр унікальних об’єктів космічної діяльності Державного космічного агентства. Отримання інформації здійснюється через адвокатські запити, окрім реєстру рибогосподарських водних об’єктів, який є відкритим у вигляді таблиці Excel.

Варто також перевірити боржника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб щодо наявності у боржника корпоративних прав на інші компанії. Запит платний, але його може сформувати будь-яка особа, яка має цифровий підпис. У випадку, якщо за сформованим витягом буде встановлено, що боржник має корпоративні права, то доцільно також перевірити такі компанії за всіма джерелами, зазначеними у цій статті. Тому, якщо у боржника не буде власного майна для задоволення вимог кредитора, то відповідно в рамках виконавчого провадження слід звернути стягнення на частку боржника в іншій компанії. 

Якщо всі перелічені джерела не дали бажаного результату, то слід акцентувати увагу на дослідженні фінансової складової боржника. Найпростішим джерелом для цього є реєстр судових рішень, за допомогою якого можливо виявити судові справи в яких боржник здійснює стягнення заборгованості зі своїх контрагентів. В разі виявлення відповідних судових рішень, то кредитор має процесуальне право звернути стягнення на дебіторську заборгованість контрагентів боржника. 

Серед інших джерел треба виділити інформацію від податкових органів стосовно надання реєстру податкових накладних за певний період та інформацію від органів статистики щодо надання балансу (фінансового звіту). Отримання зазначеної інформації здійснюється через адвокатські запити або запити державного або приватного виконавця. Крім того, виконавець наділений правом отримувати від обслуговуючих банків боржника інформацію про рух коштів останнього за певний період. У разі отримання повної інформації і її зіставлення між собою, то можливо виявити наявність у боржника основних засобів, запасів та дебіторської заборгованості, а також інше майно, що було виведено боржником на третіх осіб з метою уникнення повернення боргу кредитору.

Узагальнюючи вищенаведене, виявлення активів боржника – це складний процес, але з правильними методами й підходом можна досягти відмінних результатів. Загалом, використання комбінації пошуку активів через всі зазначені джерела може збільшити можливість примусового стягнення боргу.

06.10.2023

231

Вас може зацікавити
Як бути, якщо надійшло судове рішення про стягнення боргу за кредитом?

Багатьом доводилося брати кредити, причому найрізноманітніші мети. Не завжди вдається повноцінно та своєчасно погасити заборгованість, що потенційно може призводити до великої кількості різноманітних труднощів. Іноді кредитор намагається стягнути гроші через судові інстанції. У такій ситуації потрібно розуміти свої права та своєчасно звертатися до кваліфікованого адвоката. Якщо прийшло рішення суду на стягнення боргу за кредитом, то […]

ВП-ВСУ має врегулювати право на обмін земельними паями

Порядок вирішення земельних спорів в Україні “порядком” можна назвати з натяжкою! Через нескінченно продовжуваний земельний мораторій спірні питання у сфері земельних правовідносин виникають систематично. По суті, наявність реєстрації права власності на землю, передбачає, що вона є власністю конкретної особи з усіма правовими наслідками, що випливають із цього, але… Є мораторій! Він обмежує це право українців […]

ВСУ про тлумачення договорів за принципом contra proferentem

ВСУ «згадав» про принцип «contra proferentem»! Постановою у справі № 756/1381/17-ц від 25.03.2020 закріпив правовий висновок, що базується на цій доктрині. Він говорить: «Якщо тлумачення змісту письмової домовленості у вигляді загальних прийомів неможливо, використовується тлумачення contra proferentem — слова тлумачаться проти того, хто їх у ньому зафіксував!» Першопричиною формування зазначеного висновку став позов мешканців котеджного […]

Висновок ВСУ про неможливість примусового виселення

За загальним законодавчим правилом власник має право виселити зі своєї житлової нерухомості особу, яка там проживає без достатніх підстав, але… Сама собою наявність права власності не завжди автоматично надає власнику можливість виселити (виписати з квартири або з будинку) того, хто там просто прописаний і проживає, не будучи власником! За наявності «спірності» щодо виселення справа стандартно […]

ВСУ про стягнення безпідставно придбаного майна

Ризики інвестування у будівництво в Україні очевидні, проте в цю галузь все одно продовжують вкладати, адже попит на житло в нашій країні залишається стабільно високим. При інвестуванні внесок «зростає» разом із будівництвом, чим ближче термін здачі її в експлуатацію, тим дорожчою вона стає. При цьому стабільно високим залишається ризик вкласти і не отримати нічого, або […]

ВСУ про втрату права користування житлом через непроживання

Постановою по справі №465/7083/13-ц від 10.07.19 Верховний Суд України надав свого роду житлову юридичну консультацію, відповівши на питання, чи є сам по собі факт непроживання неповнолітніх осіб в квартирі безумовною юрпідставою для втрати ними права користування житловою площею. Питання виникло в ході розгляду за позовом особи, який просив у суді визнати факт втрати користування квартирою […]

Адреса

01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 (корпус L26), офіс 613

Email

info@grandliga.com.ua

Номер телефону

+38 044 339 5088

Ми працюємо

Графік: з 10:00 до 18:00
Вихідні: неділя

Прокласти маршут