ВСУ виселив колишнього чоловіка-алкоголіка без його згоди

Алкоголізм — бич нашого суспільства та сімейного життя, зокрема. Через нього розпадаються сім’ї, а за цим виникають житлові проблеми. Одна з них була розглянута у Верховному Суді України. Ця інстанція допомогла колишній дружині чоловіка-алкоголіка, виселити його зі свого будинку.

Передісторія

До суду з позовом до колишнього чоловіка звернулася його колишня дружина. Вимагала позбавити його права користування житлом та виселити. Причина вимоги банальна: колишній чоловік зловживає спиртним з усіма наслідками у вигляді перетворення життя всіх мешканців (її, сина та дочки з онуком) будинку в пекло.

Свого часу заявниця зареєструвала чоловіка у своєму будинку, пізніше вони розлучилися, питання про поділ будинку при розлученні не стояло, оскільки власником будинку є позивачка, а чоловік у ньому проживає на правах члена сім’ї.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, із ним погодилася й апеляція. Мотивували вони таке рішення тим, що припинення шлюбу не позбавляє відповідача права користування житлом, а допустимих доказів систематичного порушення правил співжиття позивачка не надала.

Касаційний перегляд

«Проблемного мешканця» виселив лише ВСУ, паралельно сформувавши правовий висновок у справі №679/1657/18, ухваливши, що систематичне порушення правил співжиття визначається виходячи з кількісного показника протягом необмеженого проміжку часу».

У касаційній скарзі позивачка вказала на таке:

1. Вона – повноправний власник спірного житла і має право вимагати усунення перешкод у реалізації свого права користуватися та розпоряджатися власним майном.
2. Суди не взяли до уваги аргументи, що підтверджують систематичне порушення правил співжиття її колишнім чоловіком, зокрема, свідчення свідків, що підтверджують безрезультативність застосованих до нього заходів впливу та факт залучення його до адмінвідповідальності.

ВСУ порушив питання, чому суди попередніх інстанцій відмовили позивачеві, адже:

1. Незважаючи на те, що на стороні колишнього чоловіка позивачки стоїть ч.1 ст. 405 ЦКУ, надаючи йому право на користування житлом як члену сім’ї власника, воно припиняється відповідно до частини 2 ст. 406 ЦКУ на вимогу власника через суд та за наявності обставин, що мають суттєве значення.
2. На стороні позивачки ч. 1 ст. 116-й ЖК УРСР. У ній сказано, що члени сім’ї, які проживають разом із власником, систематично порушують правила проживання (створюючи умови неможливості проживання з ними на одній житлоплощі), підлягають виселенню без надання іншого житла, якщо при цьому застосовані до них заходи попередження та громадського впливу не дали жодного результату.

Консультація адвоката у сімейних справах

Тобто, для виселення потрібні дві умови: систематичне порушення правил співжиття і безрезультатність застосованих до порушника заходів впливу. В аналізованому випадку ці умови були.