ВСУ про «узаконення нерухомості з перешкодами»

ВСУ допоміг інвестору! Висновком у справі №761/5598/15-ц від 24.04.2019 визнав його законні права у судовому порядку!

Історія в деталях

У 2003 році фізособа-інвестор та юрособа-забудовник уклали договір пайової участі у фінансуванні будівництва. Сторони зобов’язалися спільно діяти задля досягнення спільної мети — зведення багатоквартирного будинку для введення його в експлуатацію.

• Об’єктом пайової участі стала «двушка», за яку інвестор зобов’язався сплатити трохи більше 70 тис. USD у нацвалюті за курсом протягом 10 банківських днів з моменту підписання угоди, що було зроблено.
• Забудовник зобов’язався завершити будівництво у конкретизований термін, але «не розрахував» свої сили. Інвестор до цього поставився «з розумінням» і вони підписали додаткову угоду, продовживши терміни будівництва.

Терпіння інвестора винагородилося у 2014 році!

«Сторони склали акт прийому-передачі, згідно з яким забудовник передав, а інвестор прийняв двокімнатну квартиру, але… Логічне в цій ситуації бажання «нового» власника нерухомості дооформити придбання в реєстраційній службі завершилося тим, що в реєстрації права власності на квартиру йому відмовили».

Інвестор звернувся до суду з позовом щодо визнання майнового права на житло!

• Суд першої інстанції позов задовольнив. Рішення ухвалили на підставі того факту, що свої права позивач не може реалізувати через неподання відповідачем до реєстраційної служби необхідних для проведення процедури реєстрації документів.
• Апеляція прийняла протилежне рішення. Мотивувала його тим, що відповідач не заперечує придбання майнових прав позивача на об’єкт будівництва, отже, суперечки між ними щодо цього у природі немає.

ВСУ погодився із судом першої інстанції!

Правоту позивача касація аргументувала так:

1. Усі мають право на захист порушеного, невизнаного або оскаржуваного права (ч. 1 ст. 15 ЦКУ). У цьому випадку право позивача порушено тим, що він позбавлений можливості реалізувати його повністю або частково.
2. При оскарженні/визнанні права виникає невизначеність у ньому, викликана поведінкою іншої особи та породжує невизначеність застосування конкретного способу захисту. На цей випадок ст. 16 ЦКУ закріплює для позивача право вибору способу захисту.
3. За законом ефективний спосіб захисту має відновити порушене право, а за неможливості гарантувати можливість отримання компенсації. Саме тому позивач і має право вибору, у тому числі на захист прав (інтересів) у суді шляхом визнання їх у судовому порядку.