ВСУ прокуратурі – друг і товариш! Не вірите? Читайте!

Розглянута ВСУ справа №638/8636/17-ц від 13.05.2020 було закрита правовим висновком, згідно з яким бездіяльність прокуратури не є доказом заподіяння моральної шкоди, отже, компенсуванню не підлягає!

Спочатку позов ініціював громадянин, який вважає, що бездіяльність правоохоронної системи карається? Він вирішив, що стягнення компенсації моральної шкоди з прокуратури, що не захистила його цивільні права – цілком реалізований захід!

Мотивував свою вимогу тим, що він кілька разів протягом 3 років звертався в прокуратуру з заявами про вчинення кримінальних правопорушень, але прокуратура його повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносила і своєю бездіяльністю порушила вимоги ст. 214-й КПКУ.

На думку позивача, таким ставленням йому завдано моральної шкоди, адже він тривалий час відвідував суди різних інстанцій для відновлення своїх порушених прав.

Також, з вини прокуратури стан його здоров’я значно погіршився і він, як інвалід 2 групи, повинен був пройти курс лікування.

Суд першої інстанції прийняв сторону громадянина і зобов’язав державу заплатити позивачеві за бездіяльність прокуратури, але, на жаль, у ВСУ з цього приводу була інша думка.

 «Позивач свої страждання оцінив в 647 тис. грн., а суд першої інстанції, задовольнив позов – в 10 тис. грн.! Рішення було мотивоване тим, що позивач факт наявності моральних страждань довів, а от їх «ціну» обгрунтувати не зміг! Апеляція з цим повністю погодилася!»

Верховний Суд…

повірив доказам прокуратури про те, що цей орган нічого такого не робив і що тільки лише факт звернень позивача із заявами в правоохоронні органи свідчити про порушення його прав не може!

Прокуратура «виправдалася» також тим, що позивач реалізував своє право на оскарження рішень держорганів, а вона діяла в рамках реалізації функцій контролю!

ВСУ «відібрав» у позивача навіть присуджені 10 тис. грн., погодившись з тим, що ст. 56 КУ надає право кожному на відшкодування шкоди за рахунок держави, якщо вона завдана органами влади при здійсненні ними своїх повноважень, але не в цьому випадку, оскільки …

Для наявності підстав зобов’язання відшкодування шкоди відповідно до вимог ст. 1 174 ЦКУ необхідні: незаконне рішення (дії або бездіяльність) органу держвлади, наявність шкоди, протиправність дій його заподіювача і причинний зв’язок між дією і шкодою.

Тобто, Позивач повинен був привести всі ці аргументи і довести їх належним чином! Він цього не зробив, отже, претендувати на моральну компенсацію не має права!