Позичальник, який ознайомився з умовами кредитування, не може звинуватити банк в обмані або повинен своє звинувачення довести в суді, якщо справа дійшла до цього.
Встановлює цю, скажімо так догму, правовий висновок ВСУ у справі № 569/423/15-ц від 05.03.18 та більш «старий» висновок у справі № 6-1341цс15 від 02.12.15.
Ці висновки «відповідають» на питання, в якому випадку вважається, що банк не порушує порядок інформування щодо умов надання позики, і тим самим нівелює можливість застосування споживчого закону.
Отже, висновок ВСУ у справі № 569/423/15-ц від 05.03.2018 встановлює правило, з якого випливає, що позивач повинен обгрунтувати серйозними аргументами свої претензії до банку (звинувачення в обмані), якщо він ознайомився з умовами кредиту і закріпив факт ознайомлення своєї підписом.
Передісторія висновку
Громадянка звернулася до суду за захистом свого порушеного права споживача фінпослуг, визнання кредитного договору недійсним. Позивачка наполягала на тому, що банк обдурив її – до і під час укладення кредитного договору не виконав істотні умови договору про надання позичальникам повної інформації про умови надання позики.
«Вона звинуватила банк в навмисному приховуванні фактичного значення реальної процентної ставки і подорожчання по позиці за її іпотекою. На думку позивачки, банк, використовуючи у своїй діяльності елементи нечесної підприємницької діяльності, встановив несправедливі умови кредитування, що обмежують її споживчі права, тим самим обдурив її!»
Банк зустрічним позовом попросив суд стягнути з позичальниці і її поручителя заборгованість і пеню, оскільки прийняте на себе фінансове зобов’язання вона не виконувала.
Судові тяжби …
Почалися з відмови суду першої інстанції банку в задоволенні зустрічного позову, – вимога позичальниці про визнання іпотечного договору недійсним була визнано обґрунтованою.
Суд вирішив, що дійсно, позивачку обдурили щодо істотних умов договору, ціни і процентної ставки, а тому її волевиявлення на укладення угоди у виді і в розмірах, встановлених після експертизи договору, суперечили її бажанням на укладення договору саме на таких умовах.
Зокрема, суд зазначив, що в угоді не були зафіксовані такі моменти:
- наслідки настання валютних ризиків;
- інфляційне застереження;
- розрахунки індексації інфляційних витрат;
- підстави виникнення іпотечного боргу;
Апеляційна інстанція прийняла сторону банку, касація погодилася з її висновками!
Позичальниці вказали на те, що до моменту підписання договору вона мала можливість ознайомитися з інформацією, не погодитися з умовами і не підписувати договір. Факт же підписання документів згідно із законом є фактом, який підтверджує її згоду в даному випадку!
