На тому, що право власності є конституційним, отже непорушним і ніхто не може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні, не будемо зупинятись. Мета даної публікації ― інформація про нюанси припинення права власності на частку у спільному майні, адже саме це право частіш за все стає предметом спорів та обмежень у реальному житті.
Загалом існує 3 «шляхи припинення» ― виділ частки, безпосередньо припинення права на частку та поділ майна!
Зрозуміло, що лише закон визначає порядок та реалізацію аналізованої в статті процедури і виключно після визначення та детального дослідження всіх значущих для об’єктивного розгляду справи по суті чинників!
Визначаємося з поняттями!
Спільна часткова власність виникає, коли якийсь об’єкт (рухомий чи нерухомий) належить декільком суб’єктам одночасно, при цьому кожен з них володіє певною частиною майна. Між вказаними особами може виникнути конфлікт в процесі реалізації прав щодо об’єкту власності, врегулювання якого можливе лише аналізованим у цьому дописі шляхом.
Загальні підстави припинення спільної часткової власності окреслює ч. 1 ст. 365 ЦКУ. Ця норма говорить нам про те, що за рішенням суду право власності осіб на частки у спільному майні може бути припинено, якщо:
- Неможливо виділити частку в майні через її незначний розмір.
- Майно реально не можна поділити (термін «неподільності» закріплено законодавчо).
- Сумісне володіння і користування стало неможливим.
- Припинення права не заподіє шкоди інтересам одного із власників та його сім’ї.
«Незначність частки» визначає суд, відштовхуючись від ціни об’єкта поділу, величини часток суб’єктів, технічних критеріїв поділу тощо.
Потенційно «припинення» можливе за наявності таких передумов:
- частка одного з власників «незначна» щодо інших;
- поділ майна призведе до втрати його цільового призначення;
- сумісне володіння (користування) являється неможливим;
- у власника є інше житло, тому «припинення» не зашкодить йому.
Неподільність речі визначається можливістю/неможливістю втрати нею цільового призначення на основі висновку будівельно-технічної експертизи з урахуванням технічних перспектив поділу, компенсаційного відшкодування, актуального ринкового «цінника» тощо.
Робимо висновки!
Неможливість спільного користування майном ― це конфлікт інтересів співвласників, при вирішенні якого в судовому порядку треба знати, що:
- Позовна заява про припинення права на частку у спільному майні подається в суд за місцезнаходженням всього майна (більшої його частки).
- Перебіг строків позовної давності в таких справах починається з моменту, коли особі стало відомо (могло бути відомо) про те, що її право порушене.
- Внесення вартості частки спірного майна на депозитний рахунок судового органу ― умова для призначення рішення про припинення права на частку.
Звернення за допомогою до юристів та адвокатів компанії «Грандліга» ― гарантія результативного вирішення вашого спору щодо «припинення права власності на частку у спільному майні».
