Велика Палата ВСУ правовим висновком у справі № 916/190/18 від 04.06.19 відповіла на питання, чи припиняє розстрочка виконання судового рішення договірне зобов’язання?
Згідно з оприлюдненим висновком розстрочка по суті лише впливає на саму процедуру примусового виконання рішення, при цьому природа договірної заборгованості залишається незмінною, оскільки:
- Актуальний законодавчий порядок припинення зобов’язання або відкриття виконавчого провадження за його примусовим виконанням, з наявністю судового рішення не пов’язує.
- Наявність же судових актів про стягнення заборгованості грошових зобов’язань боржника не анулює, а кредитора – права на отримання передбачених частиною 2-й ст. 625 ЦКУ сум не позбавляє.
Справа № 916/190/18. Обставини
У 2018 році одна юрособа звернулося до суду з позовом до іншій юрособи про стягнення заборгованості за договором – суми невиконаного зобов’язання та інфляційних втрат.
Позовні вимоги були аргументовані несвоєчасним виконанням боржником вже наявного рішення суду.
Як було встановлено в ході розгляду спору в ВСУ, суди попередніх інстанцій вимоги позивача задовольнили. Відповідачу була надана «пільга» у вигляді розстрочки виконання судового рішення.
Відповідач умови виконання розстрочки порушив. Це призвело до того, що позивач нарахував на наявний борг, передбачені законом інфляційні 3% річних. Їх органи правосуддя визнали неправомірними. Внаслідок цього і виникло питання щодо статусу розстрочки: чи є вона підставою для зміни термінів виконання зобов’язання чи ні?
ВСУ відповів на питання негативно
Так, Велика палата постановила, що вирішення судом спору про стягнення договірного боргу природу зобов’язання не змінює, так само як і підстав його виникнення.
Розстрочка виконання судового рішення – це додатковий процесуальний акт, яким суд реагує на перешкоди, що роблять складним або неможливим виконання волі правосуддя.
Правова консультація по темі! Ні розстрочка, ні відстрочка за своєю суттю не є правоперетворюючими факторами для судових актів.
Вони сприяють примусовому виконанню судового рішення, не змінюючи саму природу заборгованості в цивільному або господарському зобов’язанні.
Важливо! Аналізованим у цій статті висновком у справі № 916/190/18 БП-ВСУ відступила від висновку ВСУ, що міститься в постанові по справі № 905/3137/14-908/ 5775/14 (провадження № 3-1276гс15) від 17.02.16, яке також регламентувало стягнення боргів через суд з ідентичними обставинами.
