«Безпідставно отримані кошти» та «аванс» — різні поняття

ВСУ постановою у справі №910/21154/17 від 15.02.2019 розмежував поняття «аванс» та «безпідставно отримані кошти»!

Оприлюднено правовий висновок

Від самого початку! Одна юрособа звернулася до госпсуду з позовом до іншої юрособи про стягнення суми передоплати за договором виготовлення меблів за індивідуальним замовленням.

Позов мотивований був тим, що підрядник взяті на себе зобов’язання не виконав (навіть не намагався), отже, має повернути передплату!

Суд першої інстанції заявнику в задоволенні позовних вимог відмовив, посилаючись на те, що замовник аванс виконавцю сплатив із затримкою, отже останній термін виконання не порушив, оскільки вони подовжилися на час затримки передоплати.

Також суд зазначив, що факт невчасного перерахування авансу є порушенням умов договору замовником!

Приписи статей 612, 613 ЦКУ щодо цієї ситуації свідчать, що у такому разі у виконавця не виникає обов’язку виконувати роботу у строк, а у замовника анулюється право на одностороннє розірвання договору надання послуг та право вимагати повернення передоплати.

Апеляція з таким рішенням погодилася!

Ця інстанція зосередилася на наявності базового договірного терміну, в тому числі встановленого сторонами для внесення передоплати, який «коригує» в цій ситуації процес початку та завершення робіт.

Термін порушений замовником, отже, все інше автоматично підкоряється цьому фактору!

У ході касаційного розгляду справи!

«Замовник зазначив ВСУ на те, що суди попередніх інстанцій зосередилися на пошуку підстав для відмови позивача від договору підряду у контексті ч. 2 ст. 849 ЦКУ, але…

Вони залишили поза увагою приписи ч.4 ст. 849 ЦКУ, які передбачають безумовне право замовника у будь-який момент до завершення робіт відмовитися від договору, заплативши підряднику за виконаний обсяг робіт та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням угоди».

Замовник також попросив касацію звернути увагу на такі моменти:

1. Посилання госпсудів на прострочення зобов’язання кредитора у спірних правовідносинах, як на одну з підстав для відмови в задоволенні позову — цілком безпідставне. Ця обставина має значення визначення підстав для стягнення збитків за порушення договору, але у предмет доведення у суперечці щодо повернення авансу за договором підряду не входить.
2. Одностороння відмова від договору згідно із законом (ст. 651, 653, 849 ЦКУ) не потребує погодження з відповідачем, оскільки спірна угода вже припинена з моменту відправки підряднику повідомлення про розірвання договору, яке було реалізовано позивачем у процесі досудового врегулювання проблеми і цей момент було враховано під час створення договору підряду.

ВСУ, проаналізував суперечку та вирішив її на користь позивача, «між справою» розмежувавши поняття «аванс» та «безпідставно отримані кошти»!