Нюанси угод, вчинених особами, які не усвідомлюють своїх дій

«Всі угоди, реалізовані особами, які в момент їх вчинення не усвідомлювали свої дії в повній мірі, підлягають визнанню недійсними, але їх визнання в суді такими повинно здійснюватися після повного дослідження матеріалів справи!» – такий висновок зробив ВСУ 18.09.19 за підсумками розгляду справи №311/3823/15-ц.

Історія спору

До суду з вимогою визнати недійсність довіреності і, реалізований на її підставі договір дарування, звернувся громадянин – син померлої матері, яка подарувала житло іншому синові.

Мотивована вимога була тим, що позивач в момент смерті матері був зареєстрований з нею за однією адресою, тому фактично прийняв відкриту після її смерті спадщину.

Через час він дізнався, що мати за місяць до своєї смерті оформила довіреність на свого брата, якою уповноважила його подарувати житловий будинок брату позивача. Також він дізнався, що він в судовому порядку визнаний таким, що втратив право користування спірним житлом.

З цим він не погодився і заявив в суді, що мати видала довіреність за місяць до смерті в той момент, коли не усвідомлювала значення своїх дій і не могла ними керувати, так як вживала трамадол.

Він вказав, що ці ліки чинять серйозний вплив на психіку людини, у його матері був рак і боліла вона вже давно, за 2 місяці до відходу з життя не вставала, відчувала сильні болі.

«Ці всі фактори говорять про те, що в момент складання довіреності вона не могла об’єктивно сприймати реальність того, що відбувається! У зв’язку з цим позивач просив суд анулювати довіреність і договір дарування, а також скасувати реєстрацію права власності брата на подарований йому будинок! »

Суд першої інстанції позов задовольнив, апеляція з цим рішенням погодилася, а касація в особі ВСУ скасувала ці рішення і відправила справу на перегляд до суду першої інстанції з тієї причини, що суди, приймаючи рішення, не дослідили всіх обставин спору.

Позиція ВСУ

Було встановлено, що дійсно, покійна за життя оформила на свого брата довіреність, якою уповноважила його подарувати одному зі своїх синів житло. Зробила вона це будучи хворою, яка приймає трамадол, що зафіксовано відповідним експертним висновком. Будинок був подарований.

Позовна вимога обділеного сина визнати довіреність та договір дарування незаконним на перший погляд була цілком обгрунтованою, як і рішення суду першої інстанції – це вимога підлягає задоволенню, але …

У суді першої інстанції не було надано значення тому факту, що нездатність покійної в момент видачі довіреності усвідомлювати свої дії не була безумовною.

Незважаючи на той факт, що вона приймала сильнодіючі ліки, рішення вона приймала не сама, а з чоловіком, який не хворів і свою згоду на дарування їх спільного житла надав письмово і завірив нотаріально.

P.S. Позбавленому спадщини синові, потрібно було спочатку проконсультуватися з юристом, що заощадило б йому купу часу і грошей!