Матеріал актуальний станом на 19 жовтня 2026 року. Правила проходження військової служби під час воєнного стану змінюються, тому перед поданням рапорту або зверненням до суду необхідно перевіряти чинну редакцію законодавства та умови конкретного контракту.
Ситуація, коли строк контракту закінчився, але військова частина не звільняє військовослужбовця, не завжди означає, що контракт автоматично має діяти до завершення воєнного стану або оголошення демобілізації. Для частини контрактів закон передбачає окрему підставу для звільнення після закінчення встановленого строку.
Ключове значення мають дата укладення контракту, його строк, умови щодо продовження, факт закінчення цього строку та те, чи висловлював військовослужбовець бажання продовжувати службу. Якщо військова частина відмовляє у звільненні, не розглядає рапорт або видає наказ про продовження контракту, потрібно окремо оцінювати законність такого рішення чи бездіяльності.
Коли закінчення контракту дає право на звільнення
Підпункт «ж» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачає під час мобілізації та дії воєнного стану звільнення у зв’язку із закінченням строку служби, якщо закінчився строк контракту, укладеного під час дії воєнного стану, а військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу.
Це правило потрібно читати разом зі статтею 23 цього Закону. Вона передбачає продовження дії контрактів понад установлені строки на період воєнного стану, але прямо робить виняток для випадків, визначених пунктом 3 частини п’ятої статті 26.
Тому самої фрази «під час воєнного стану всі контракти діють до демобілізації» недостатньо для правової оцінки конкретної ситуації. Спочатку потрібно встановити, коли саме був укладений контракт і чи підпадає він під спеціальну підставу для звільнення.
Чому дата укладення контракту має вирішальне значення
Закон пов’язує цю підставу для звільнення саме з контрактом, укладеним під час дії воєнного стану. Воєнний стан в Україні введено 24 лютого 2022 року.
Отже, контракт, укладений після цієї дати, та контракт, укладений до неї, не можна автоматично оцінювати однаково.
Якщо контракт був укладений під час воєнного стану і його визначений строк уже закінчився, необхідно перевіряти можливість застосування підпункту «ж» пункту 3 частини п’ятої статті 26.
Якщо контракт був укладений до 24 лютого 2022 року, ця конкретна підстава сформульована інакше та сама по собі не охоплює такий контракт. Це не означає, що військовослужбовець взагалі не може бути звільнений: можуть існувати інші передбачені законом підстави. Але посилання лише на закінчення строку контракту потребуватиме іншої правової оцінки.
Саме тому перед поданням рапорту варто підняти не тільки витяг із наказу про зарахування на службу, а й сам підписаний контракт, усі додаткові угоди до нього та документи, якими оформлювалися будь-які зміни строку служби.
Чи може військова частина продовжити контракт до демобілізації
На практиці військовослужбовець може отримати відповідь, що контракт продовжено понад установлений строк до демобілізації. Іноді таке продовження оформлюється окремим наказом.
Наявність наказу ще не означає, що він у будь-якому випадку є законним. Якщо первинний контракт був укладений під час воєнного стану, його строк закінчився, а військовослужбовець не бажає продовжувати службу, потрібно перевірити, чи врахована спеціальна підстава для звільнення та на чому саме ґрунтувалося рішення про продовження.
Окреме значення має наявність або відсутність волевиявлення самого військовослужбовця. Якщо військова частина посилається на нібито згоду продовжити службу, потрібно з’ясувати, яким документом вона підтверджується: новим контрактом, додатковою угодою, рапортом, заявою чи іншим письмовим документом.
Також варто перевірити умови самого контракту. Він може містити обов’язок сторін завчасно повідомити одна одну про бажання чи небажання укладати новий контракт. Порушення такого строку не слід оцінювати ізольовано: значення має зміст контракту, дії обох сторін і чинні на момент прийняття рішення норми закону.
Як зафіксувати небажання продовжувати військову службу
Для військовослужбовця важливо не залишити свою позицію лише на рівні усної розмови з командиром. Небажання продовжувати службу та вимогу про звільнення потрібно оформити так, щоб надалі можна було підтвердити зміст звернення і дату його подання.
У системі Міністерства оборони України діє Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців, затверджений наказом Міноборони № 531. Він передбачає паперову та електронну форми рапорту. Непогодження рапорту безпосереднім чи прямим командиром не повинно припиняти його подальший рух до посадової особи, уповноваженої вирішити питання по суті, а відмова має бути вмотивованою.
Порядок також забороняє вимагати попереднього усного погодження рапорту перед його поданням та відмовляти у прийнятті і реєстрації власноруч написаного рапорту. Для паперового рапорту початок строку розгляду пов’язується з моментом подання, а не з тим, коли служба діловодства пізніше його зареєструвала.
Для питань, які не належать до невідкладних, загальний строк розгляду рапорту за цим Порядком становить не більше 14 днів із дня подання.
Водночас наказ № 531 регулює роботу з рапортами у Міністерстві оборони, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту. Для Національної гвардії, Державної прикордонної служби та інших військових формувань потрібно додатково перевіряти спеціальні відомчі правила. Законна підстава для звільнення може бути спільною, але внутрішня процедура руху документів — відрізнятися.
Які документи потрібно зберегти
До початку спору бажано зібрати один комплект документів, який дозволяє відновити всю хронологію служби і звернень:
- контракт про проходження військової служби та всі додаткові угоди;
- витяги з наказів про прийняття на службу, продовження контракту та інші зміни;
- рапорт про звільнення або про небажання продовжувати службу;
- підтвердження дати подання рапорту та його реєстрації;
- електронний статус рапорту, резолюції та повідомлення, якщо звернення подавалося в електронній формі;
- письмову відмову, відповідь військової частини або документ про непогодження;
- наказ, яким контракт оголошено продовженим понад установлений строк;
- документи про ознайомлення з наказом або отримання відповіді;
- службове листування та повторні звернення, якщо питання тривалий час не вирішується.
У судовому спорі має значення не лише текст відповіді військової частини, а й те, коли та в якій формі військовослужбовець заявив свою позицію, хто приймав рішення, на яку норму послався командир і чи існують документи, що підтверджують згоду на продовження служби.
Що показує судова практика 2026 року
Практика у цій категорії справ уже формується, але робити висновок про повністю усталену позицію Верховного Суду поки передчасно. Справи відрізняються датою укладення контракту, його умовами, строком подання рапорту та тим, яке саме рішення прийняла військова частина.
У справі № 520/4905/26 Харківський окружний адміністративний суд 8 вересня 2026 року розглядав ситуацію військовослужбовця Національної гвардії, який уклав трирічний контракт 6 березня 2022 року. Після закінчення його строку військова частина видала наказ про продовження контракту до демобілізації, а згодом відмовила у звільненні. Суд визнав відмову протиправною, скасував наказ у спірній частині та зобов’язав звільнити військовослужбовця. Водночас військова частина подала апеляційну скаргу, яка станом на 7 жовтня 2026 року була залишена без руху через недоліки, тому це рішення не варто подавати як остаточну позицію апеляційного суду.
У справі № 520/1238/26 Харківський окружний адміністративний суд 31 березня 2026 року досліджував контракт у Державній прикордонній службі, який діяв із 28 грудня 2022 року. Позивач оскаржував продовження контракту понад установлений строк і вимагав звільнення. Позов був задоволений частково. Для подібних справ цей приклад важливий тим, що суд оцінював саме контракт, укладений уже під час воєнного стану, та правові наслідки його завершення.
Інший практичний аспект видно у справі № 520/28036/25. Контракт був укладений 26 вересня 2024 року на один рік, а військова частина посилалася на те, що рапорт про звільнення подано пізніше передбаченого контрактом тримісячного строку повідомлення. Суд звернув увагу, що відповідний обов’язок за умовами контракту стосувався обох сторін, і визнав надану відповідь необґрунтованою, зобов’язавши повторно розглянути рапорт.
Протилежний приклад дає справа № 300/1407/26. Контракт у ній був укладений 7 лютого 2022 року, тобто до введення воєнного стану. Івано-Франківський окружний адміністративний суд 2 червня 2026 року виходив із того, що підпункт «ж» стосується контрактів, укладених саме під час воєнного стану. Ця різниця в датах показує, чому не можна використовувати один шаблон правової позиції для всіх контрактників.
Що робити, якщо отримано відмову або рапорт не розглядають
Після отримання відмови потрібно визначити, що саме створює порушення у конкретній ситуації. Це може бути письмова відмова у звільненні, наказ про продовження контракту, непогодження рапорту, його нерозгляд або інша бездіяльність.
Від цього залежить і спосіб судового захисту. В одній справі достатнім може бути визнання рішення протиправним та його скасування, в іншій — визнання бездіяльності протиправною і зобов’язання повторно розглянути рапорт, а за певних обставин може ставитися питання про зобов’язання прийняти конкретне рішення.
Перед позовом потрібно зіставити вимогу військовослужбовця з повноваженнями відповідного органу та фактичними документами у справі. Невірно обраний спосіб захисту може призвести до того, що навіть після позитивного висновку суду практичне питання звільнення залишиться невирішеним.
Який строк звернення до адміністративного суду
Спори щодо проходження та звільнення з військової служби розглядаються за правилами адміністративного судочинства. Для справ щодо прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби Кодекс адміністративного судочинства України встановлює місячний строк звернення до суду.
Початок цього строку потрібно визначати за обставинами конкретної справи: значення може мати дата отримання відмови, ознайомлення з наказом або момент, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про бездіяльність, що порушує її права.
Тому після отримання негативної відповіді або спірного наказу небезпечно відкладати правовий аналіз «на потім». Питання строку бажано перевірити одразу, разом із визначенням належного відповідача, предмета позову та вимог до суду.
Чого не варто робити після закінчення строку контракту
Закінчення зазначеної в контракті дати не означає, що військовослужбовець може самостійно припинити виконання обов’язків служби, залишити військову частину або ігнорувати накази. Поки звільнення не оформлено у встановленому порядку, самовільні дії можуть створити окремі дисциплінарні або кримінально-правові ризики.
Так само не варто обмежуватися усними домовленостями про те, що «пізніше звільнять», якщо строк контракту вже закінчився і військовослужбовець не планує продовжувати службу. Для подальшого захисту значно важливіше мати належно оформлений рапорт, підтвердження його подання та офіційну відповідь.
Якщо пропонують підписати новий контракт, додаткову угоду або документ про продовження служби, до підписання потрібно перевірити його зміст і правові наслідки. Після появи письмового волевиявлення про продовження служби фактична та правова ситуація може істотно змінитися.
Якщо військова частина не звільняє після закінчення контракту
Спори про звільнення з військової служби залежать від конкретного контракту, дати його укладення, змісту рапорту, наказів командування та дотримання строків. Одна формальна відповідь військової частини ще не дає повної картини — потрібно оцінювати весь пакет документів і те, як саме було оформлено продовження служби.
Якщо вам відмовили у звільненні, продовжили контракт без вашої згоди, не розглядають рапорт або необхідно відстояти свої інтереси в адміністративному суді, адвокати Адвокатського об’єднання «Грандліга» можуть проаналізувати документи, визначити належний спосіб захисту, підготувати процесуальні документи та представляти ваші інтереси в межах практики адміністративних спорів.
