28.07.2020
5768
Закінчення терміну ПД – основа для припинення іпотеки?
ВСУ оприлюднив правовий висновок, що регламентує аспекти припинення зобов’язань та іпотеки через закінчення строків позовної давності. Аналізуємо!
Передісторія висновку у справі №522/12443/17-ц від 22.01.2020
Розглядалася позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, зустрічний позов про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення та зустрічний позов про стягнення коштів за договором позики.
Усі позови місцевий суд об’єднав в одне провадження, встановивши таке:
- У 2013 році сторони уклали договір позики, за яким позивач від одного з відповідачів отримав гроші на рік.
- «Підстрахували» угоду іпотечною угодою щодо нерухомості (квартири).
- Сторони домовилися про порядок задоволення вимог іпотекодержателя.
- Договором зафіксували право останнього у разі настання проблем із поверненням боргу у позасудовому порядку продати квартиру від свого імені своєму покупцю за свою ціну, попередньо повідомивши про це позичальника.
- Наявна у справі розписка підтверджує, що позивач за первинним позовом отримала від відповідача гроші у борг на 12 міс.
- Ще одна розписка підтверджує, що за рік позикодавець отримав від позичальника суму відсотків.
- Юридична експертиза договорів та розписок показала їхню дійсність.
«Складна комбінація! Позивачі за зустрічним позовом уклали договір купівлі-продажу квартири, визнаний судом першої інстанції недійсним. Зустрічний позов про стягнення боргу судом було задоволено, а наступну зустрічну вимогу «усунути перешкоди у користуванні квартирою шляхом виселення» суд вважав неправомірною».
Справа «потрапила» до апеляційної інстанції!
Вона «куплю-продаж» спершу визнала дійсною!
Адже право іпотекодавця на продаж було передбачено договором сторін та вимогу щодо попередження власника квартири було дотримано.
А одразу після цього визнала її недійсність!
Адже грошове зобов’язання позичальника залишилося невиконаним, а позичальник-іпотекодержатель пропустив термін задоволення вимог шляхом погашення заборгованості.
Фактично апеляція вирішила питання щодо позовної давності на позовну вимогу про визнання недійсності договору, тоді як заяву про застосування ПД подавала відповідачка за зустрічним позовом про стягнення боргу за позикою.
«Точку» у справі поставив ВСУ, позначивши, що…
Закінчення строку позовної давності до основної та додаткової вимоги позикодавця щодо боргу за договором позики та звернення стягнення на заставне майно (також за наявності судового рішення про відмову в цьому позові на підставі пропуску строку давності) саме по собі основне зобов’язання не анулює!
Отже, підставою для припинення іпотечних правовідносин за абзацом 2 частини 1 статті 17 ЗУ «Про іпотеку» служити не може.
