Зателефонувати Залишити заявку
Суддя у відпустку – грабіжники на свободу!

Суддя у відпустку – грабіжники на свободу!

Головним «героєм» цього матеріалу став суддя, який пішов у відпустку, не врегулювавши всі свої поточні справи, за що і був покараний. На думку дисциплінарного органу, що застосував санкції, ініційовані прокуратурою, питання, яке повинен був вирішити суддя, не було складним і обставин, що ускладнювали його вирішення, також не було.

Передісторія для розуміння

Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглянула дисциплінарну справу, відкриту за скаргою керівника прокуратури щодо судді.

«Скаржник» повідомив Раді про те, що суддя під час розгляду однієї з кримінальних справ «проігнорував» обов’язок вжити заходів для розгляду клопотання прокуратури – не продовжив терміни утримання під вартою двох обвинувачених осіб в пограбуванні, з’єднаному з насильством.

«Прокурор вказав у скарзі, що нерозглянуті суддею клопотання, фактично стали причиною неможливості здійснення подальших процесуальних дій. Наслідком цього стало закінчення терміну тримання обвинувачених під вартою».

В середині липня прокуратура подала клопотання про продовження цього терміну ще на 2 місяці, оскільки у судді «намічався» вихід у чергову відпустку (з 03.08. по 04.09). В кінці липня суддя призначив підготовче судове засідання на 17 вересня, хоча знав, що термін утримання обвинувачених під вартою, закінчиться раніше – 16 серпня.

Прокуратура «попросила» суддю врахувати цей момент – вирішити проблему до 16 серпня. Суддя «відреагував» на прохання 30 липня – повідомив прокуратуру про те, що клопотання не може бути розглянуто до проведення підготовчого судового засідання, а також звинуватив сторону звинувачення в тиску на себе.

Суддя пішов у відпустку …

Строки тримання під вартою минули, обвинувачені в насильстві і грабежі громадяни опинилися на волі, а вчинок судді прокуратура передала на розгляд дисциплінарного органу!

Повний сил після відпустки суддя на свій захист заявив, що звинувачення проти нього є абсолютно безпідставними, оскільки:

  1. Справа «попала» до нього по «волі» протоколу автоматизованого розподілу, і він отримав її лише 27 липня, в цей же день він призначив підготовче засідання на 17 вересня (в інші дні він був зайнятий), а вже 31 липня у нього був останній робочий день перед відпусткою.
  2. Призначення попереднього судового засідання протягом 5 робочих днів, на його думку, було б грубим порушенням вимог КПКУ, як і розгляд клопотання до проведення попереднього слухання по справі.
  3. Законом не передбачено обов’язку судді призначати підготовче засідання до завершення терміну дії запобіжних заходів, а також цьому перешкоджало наявність заяви про відвід, яку подав кримінальний адвокат обвинувачених.

Прокуратура доводи судді нівелювала

72 години! Саме стільки часу закон надає судді на вирішення питання, якщо воно не врегульовано (неоднозначно врегульовано) положеннями законодавства.

Норма про 72 години говорить, що вирішення судом питання щодо запобіжних заходів реалізується в порядку, передбаченому главою 18 КПКУ невідкладно, але не пізніше 72 годин з моменту надходження клопотання.

Від початку відкриття провадження до початку відпустки у судді було цілих 5 днів, але він не вирішив проблему, за що і був покараний, адже питання продовження терміну утримання злочинців за гратами, було цілком вирішуваним і абсолютно не складним.

13.10.2021

831

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ
Реформа адвокатури сповільнилася, адвокати намагаються її прискорити

Реформа адвокатури затяглася! На думку правозахисної української громадськості, неприйняття законопроекту №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який має привести у відповідність діяльність адвокатів із суттєво зміненим процесуальним законодавством, загрожує незалежності конституційного інституту адвокатури та захисту прав та свобод в Україні. Ситуацію намагається виправити один із відомих українських адвокатів! На сайті Президента України зареєстровано петицію, яка […]

Оскарження рішення військово-лікарської комісії (ВЛК)

Військово-лікарська комісія (ВЛК) – це орган, який проводить медичний огляд осіб, які виконують військовий обов’язок та визначає їх придатність до військової служби. Іноді такі особи не згодні з висновками ВЛК, вважаючи їх необґрунтованими. У таких випадках виникає потреба в оскарженні рішення ВЛК. Згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу Збройних Сил України, особа має право оскаржити […]

ВСУ про «узаконення нерухомості з перешкодами»

ВСУ допоміг інвестору! Висновком у справі №761/5598/15-ц від 24.04.2019 визнав його законні права у судовому порядку! Історія в деталях У 2003 році фізособа-інвестор та юрособа-забудовник уклали договір пайової участі у фінансуванні будівництва. Сторони зобов’язалися спільно діяти задля досягнення спільної мети — зведення багатоквартирного будинку для введення його в експлуатацію. Об’єктом пайової участі стала «двушка», за […]

ВП-ВСУ «заборонила» Привату стягувати % і штрафи за кредитками

Рішенням у справі № 342/180/17 від 03.07.19 ВП-ВСУ «зламала» встановлену судову практику щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитними картками ПриватБанку! З цієї дати умови і правила надання банківських послуг, розміщені на сторінках сайту ПриватБанку: Не вважаються публічною офертою і відповідно невід’ємною частиною кредитних угод. Підписання позичальником заяви у відділенні банку, автоматично не буде приєднувати його […]

Особиста іпотечна власність підприємця-банкрута: чи підлягає стягненню?

КГС ВСУ «заступився» за іпотечну квартиру позичальника банку, розмежувавши особисті і бізнес права і обов’язки фізосіб-підприємців, а також обмеживши права стягувачів на це майно. Так, висновком у справі № 922/4404/15, оприлюдненими 04.06.19, ВСУ встановив-підтвердив правило, з якого випливає, що приватне іпотечне майно при ліквідації статусу ФОП не стягується, а підлягає стягненню виключно для погашення того […]

ВСУ: Відповідальність добросовісного набувача

Через «неуважність» нотаріуса, людина мало не втратила купленого за власні кошти житла! Її «врятував» ВСУ. Справа №645/4220/16-ц від 13.11.2019 До суду звернувся громадянин із позовом до двох осіб та третьої особи — нотаріуса, вимагаючи визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з незаконного володіння. Як обґрунтування позову позивач вказав на таке: Є встановлений факт родинних […]

Адреса

01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 (корпус L26), офіс 613

Email

info@grandliga.com.ua

Номер телефону

+38 044 339 5088

Ми працюємо

Графік: з 10:00 до 18:00
Вихідні: неділя

Прокласти маршут