Коли під час обшуку слідчі вилучають мобільний телефон, після завершення слідчої дії виникає практичне питання: на якій підставі пристрій залишається у правоохоронного органу і коли власник може вимагати його повернення.
Сам факт вилучення ще не дає відповіді. У кримінальному провадженні необхідно розрізняти копіювання інформації з пристрою, тимчасове вилучення самого телефону, визнання його речовим доказом та накладення арешту. Це різні процесуальні механізми, і саме від того, який із них застосовано, залежить подальший спосіб захисту.
Що потрібно з’ясувати після обшуку
Насамперед потрібно перевірити ухвалу слідчого судді про дозвіл на обшук і протокол проведення слідчої дії.
Ухвала дозволяє встановити, які речі, документи або електронні носії дозволялося відшукувати. Протокол показує, що саме було фактично вилучено та за яких обставин.
Для телефону важливо, щоб пристрій був належним чином ідентифікований: за моделлю, IMEI та іншими індивідуальними ознаками. Після цього необхідно встановити, який процесуальний статус отримав телефон і чи приймав суд рішення щодо обмеження прав власника.
Чим відрізняються копіювання даних, тимчасове вилучення, речовий доказ і арешт
Копіювання інформації означає отримання даних із пристрою. У певних ситуаціях для цілей розслідування може бути достатньо саме інформації без тривалого зберігання фізичного носія.
Тимчасове вилучення означає фактичне позбавлення особи можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном до вирішення питання про його подальшу процесуальну долю.
Визнання телефону речовим доказом стосується його доказового значення. Відповідно до статті 98 КПК України матеріальний об’єкт може бути речовим доказом, якщо він був знаряддям кримінального правопорушення, зберіг його сліди, містить відомості, які можуть бути використані як доказ, або відповідає іншим визначеним законом критеріям.
Арешт майна — окремий захід забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Отже, постанова слідчого про визнання телефону речовим доказом і судова ухвала про арешт майна — не одне й те саме.
Коли слідство може вилучити саме телефон
КПК України встановлює спеціальні правила щодо мобільних терміналів, комп’ютерних систем та інших електронних носіїв.
Для оцінки законності вилучення важливо встановити, чому для розслідування потрібен саме фізичний пристрій.
Необхідність може бути пов’язана, наприклад, із проведенням комп’ютерно-технічної експертизи, дослідженням самого телефону, неможливістю отримати необхідні дані без його вилучення або необхідністю подолання системи логічного захисту.
Якщо ж слідство фактично зацікавлене у файлах, листуванні чи інших електронних даних, значення має можливість їх копіювання. Наявність у телефоні потенційно важливої інформації сама по собі не означає, що фізичний пристрій за будь-яких обставин повинен залишатися у слідства до завершення кримінального провадження.
Чи достатньо визнати телефон речовим доказом
Ні, самого факту визнання телефону речовим доказом не завжди достатньо для його тривалого утримання. Необхідно встановити, яке саме доказове значення має пристрій, на якій процесуальній підставі він залишається у розпорядженні органу досудового розслідування та чи дотриманий передбачений КПК порядок обмеження прав власника.
Показовою є ухвала Печерського районного суду м. Києва від 17 березня 2026 року у справі № 757/52462/25-к, провадження № 1-кп-2610/26.
Під час обшуку 1 травня 2025 року було вилучено iPhone 16 Pro Max. Прокурор заперечував проти його повернення, посилаючись на те, що телефон визнаний речовим доказом. Водночас ні прокурор, ні орган досудового розслідування з клопотанням про арешт цього майна не зверталися.
Суд встановив, що телефон має статус тимчасово вилученого майна та мав бути повернутий власнику. На момент розгляду питання пристрій утримувався понад 11 місяців, досудове розслідування вже було завершено, а обвинувальний акт передано до суду.
Окремо суд звернув увагу, що формальне визнання телефону речовим доказом без належного обґрунтування того, яким саме критеріям статті 98 КПК України він відповідає, не може саме по собі перешкоджати поновленню порушених прав власника.
У результаті суд задовольнив клопотання та постановив повернути iPhone власнику.
Отже, статус речового доказу має значення, але він не створює автоматичного і безстрокового права на утримання телефону. Потрібно окремо оцінювати правову підставу такого утримання та фактичну необхідність зберігати саме фізичний пристрій.
Коли має значення 48-годинний строк
Для майна, яке має статус тимчасово вилученого під час обшуку, КПК встановлює спеціальний строк для вирішення питання про арешт.
У випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171 КПК України, клопотання про арешт має бути подане не пізніше 48 годин після вилучення. Якщо цього не зроблено, закон передбачає повернення майна особі, у якої його було вилучено.
Проте правило 48 годин не слід механічно застосовувати до будь-якого телефону, який фізично забрали під час обшуку. Спочатку необхідно визначити статус конкретного майна з урахуванням змісту ухвали слідчого судді та обставин вилучення.
Тому у спорі про повернення пристрою важливо не лише встановити дату обшуку, а й правильно визначити правовий режим вилученого телефону.
Арешт був законним, але потреба в ньому може відпасти
Навіть якщо на момент накладення арешту для нього існували законні підстави, це не означає, що обмеження повинно зберігатися протягом усього кримінального провадження.
Це видно з ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 19 грудня 2025 року у справі № 752/25955/25, провадження № 1-кс/752/10503/25.
Під час обшуку було вилучено iPhone 15. Ухвалою слідчого судді від 19 листопада 2025 року на телефон наклали арешт.
Під час подальшого розгляду клопотання про скасування арешту суд встановив, що всі необхідні слідчі дії з вилученим майном уже проведені. За цих обставин слідчий суддя дійшов висновку, що подальша потреба у застосуванні арешту відпала.
Арешт iPhone 15 був скасований.
Практичне значення цього рішення полягає в тому, що після завершення необхідних дій із телефоном потрібно оцінювати, чи залишається реальна процесуальна мета подальшого обмеження права власності.
Коли суд, навпаки, залишає телефон під арештом
Інший результат можливий, якщо слідство може показати, що фізичний пристрій досі необхідний для проведення конкретної процесуальної дії.
Таку ситуацію розглянув Київський районний суд м. Одеси в ухвалі від 29 липня 2026 року у справі № 947/6067/26, провадження № 1-кс/947/10693/26.
У цьому провадженні арешт було накладено на iPhone 14 Pro Max. Власник звернувся з клопотанням про його скасування.
Щодо пристрою була призначена судова комп’ютерно-технічна експертиза. На момент розгляду клопотання вона ще тривала, а прокурор пояснив, що телефон необхідний для дослідження інформації, яка може мати значення для кримінального провадження.
Слідчий суддя також зазначив, що заявник не надав достатніх доказів того, що потреба у подальшому арешті вже відпала.
У результаті суд визнав клопотання передчасним і відмовив у скасуванні арешту.
Тобто сама тривалість перебування телефону у слідства не є достатньою підставою для його повернення. Якщо необхідне дослідження ще реально проводиться, це може обґрунтовувати подальше збереження арешту.
Що показує зіставлення судової практики
Ці рішення показують три різні ситуації.
У першій телефон утримувався без арешту, а формального визнання його речовим доказом суд не визнав достатньою підставою для подальшого обмеження прав власника.
У другій арешт існував, але необхідні дії з пристроєм були завершені, тому потреба в ньому відпала.
У третій експертиза ще тривала, тому суд визнав, що необхідність у збереженні фізичного телефону залишається.
Таким чином, результат залежить не від самого формулювання «речовий доказ» і не лише від тривалості вилучення, а від того, яку конкретну процесуальну мету на момент звернення до суду забезпечує подальше утримання телефону.
Які документи потрібні для вирішення питання про повернення
Для підготовки правової позиції зазвичай необхідно мати:
- ухвалу про дозвіл на обшук;
- протокол обшуку та опис вилученого майна;
- постанову про визнання телефону речовим доказом, якщо вона приймалася;
- клопотання та ухвалу про арешт, якщо арешт накладався;
- відомості щодо призначення або проведення експертного дослідження;
- документи, які підтверджують належність пристрою власнику.
Якщо потрібно перевірити не лише подальше утримання телефону, а й законність дій правоохоронців безпосередньо під час слідчої дії, варто також враховувати правила проведення обшуку, фіксацію його перебігу та можливі зауваження до протоколу. Детальніше про це — у матеріалі «Обшук у приміщенні — виклик адвоката».
Як обрати правильний спосіб повернення телефону
Подальші дії залежать від його процесуального статусу.
Якщо йдеться про тимчасово вилучене майно і передбачені законом підстави для його подальшого утримання відсутні, може ставитися питання про повернення такого майна та оскарження бездіяльності щодо його неповернення.
Якщо на телефон накладено арешт, необхідно вирішувати питання про його скасування і доводити, що арешт був необґрунтованим або подальша потреба в ньому відпала.
Якщо ж експертне дослідження об’єктивно триває, звернення про скасування арешту може виявитися передчасним.
У таких справах важливо не подавати клопотання за шаблоном, а спочатку визначити, який саме процесуальний механізм застосований до телефону і які обставини можуть обґрунтовувати його повернення. Для цього доцільно залучити адвоката у кримінальному провадженні, який проаналізує матеріали обшуку, рішення щодо вилученого майна та допоможе обрати належний спосіб захисту.
Що робити, якщо телефон не повертають
Після обшуку не варто обмежуватися усним проханням до слідчого повернути пристрій. Насамперед потрібно отримати процесуальні документи та встановити, яка правова підстава для утримання телефону існує на цей момент.
Особливо важливо діяти без зволікань, якщо телефон використовується для підприємницької діяльності, доступу до банківських рахунків, електронного підпису, корпоративного листування або інших критично важливих функцій.
Якщо під час обшуку у вас вилучили телефон і його не повертають, звертайтеся до АО «Грандліга». Наші адвокати проаналізують обставини вилучення та процесуальні документи, визначать можливі підстави для повернення майна і допоможуть захистити ваші інтереси.
